Синдром подразненого кишечника
Синдром подразненого кишківника (СПК) - це функціональний розлад кишкового тракту, що триває протягом 3 чи більше місяців і супроводжується болями у животі з порушеннями акту дефекації чи транзиту в кишківнику. М`язи, що вистилають його стінки у нормі періодично скорочуються та розслабляються під час проходження їжі, однак під час СПК цей процес порушується. Внаслідок цього виникає дискомфорт з неприємними відчуттями, що значною мірою порушує якість життя пацієнта.
Частота виникнення даного захворювання є однаковою як серед дітей, так і серед людей дорослого віку. Однак, якщо у жінок цей показник складає близько 70-80%, то серед чоловіків це лише 10-20% від загальної кількості випадків. В цілому ж, за даними проведених досліджень, СПК виявляють у 10-20 % відсотків населення всього світу. Пов`язують це насамперед з тісним впливом емоційного стану людини на виникнення та характер перебігу захворювання, вказуючи на психосоматику, як на одну із найбільш частих причин загострення його проявів.
Основні симптоми
Слід зазначити, що оскільки однією з основних вимог для встановлення діагнозу є відсутність органічного ураження кишкового тракту, то більшість симптомів зібрані із суб`єктивних (але цілком реальних) скарг пацієнта:
- Біль у животі (переймоподібний, різкий, спастичний, що локалізується переважно в нижніх та бокових відділах живота і практично ніколи не виникає вночі)
- Тенезми (постійні різкі болі, що іррадіюють в область прямої кишки)
- Метеоризм (збільшення газоутворення)
- Розлади дефекації.
Виділяють також три основних форми захворювання, відповідно до типу порушень випорожнення, котрі переважають:
- З діареєю. Характерний різкий позив, як правило, після вживання їжі, вранці чи перед важливою подією (виступ на публіці, поїздка, переліт, небажана розмова). Випорожнення не збільшені в об`ємі, напіврідкі чи рідкі, з домішками слизу.
- Із закрепом. Кал при цьому твердий, зібраний у невеличкі, характерні схожістю на горіхи грудки. Акт дефекації може затягуватись та супроводжуватись болем, а після виникнути відчуття неповного випорожнення.
- Змішана. Форма, при якій закрепи можуть змінюватись на діарею чи взагалі бути відсутніми. Також можливий варіант виникнення переважно больового синдрому з відчуттями спазмів, метеоризму та здуття.
Симптоми
На жаль, точно визначити першопричину виникнення даного захворювання поки неможливо. Однак є певний ряд факторів, котрі можуть його спричиняти як самостійно, так і в сукупності один з одним.
- Перенесені інфекційні ураження кишківника з подальшими розладами мікрофлори.
- Порушення синтезу та балансу біологічно активних речовин, які регулюють роботу товстої кишки (гістамін, брадикінін, серотонін).
- Відхилення від рекомендацій щодо правил здорового харчування (вживання шкідливої, швидкої їжі, нерегулярне та харчування в сухом`ятку).
- Порушення психоемоційного стану з проявами депресивних чи тривожних розладів.
- Генетична схильність (при наявності такого ж захворювання у родичів першої лінії(батьки, діти, брати чи сестри) ризик його виникнення значно вищий)
Методи діагностики
Обстеження містить безпосередній огляд лікаря та збір історії виникнення захворювання. При підозрі на СПК в першу чергу проводиться діагностика для виключення інших органічних(чи запальних) уражень травного тракту.
За даними CDC(Центри контролю та профілактики захворювань в США), додаткові методи обстеження також можуть бути проведені, якщо людина надто тяжко переносить симптоми або не реагує на раніше призначене лікування:
- аналіз крові для виключення наявності запального процесу (тромбоцити, еритроцити, лейкоцитарна формула, С-реактивний білок);
- аналіз калу (копрограма та кальпротектин (маркер запалення кишківника));
- ендоскопічне обстеження (колоноскопія з метою перевірки на наявність додаткових утворень чи уражених ділянок кишківника з можливістю забору матеріалу для гістологічного дослідження);
- зовнішні методи візуалізації(КТ чи МРТ метод для отримання зображення органів травного тракту й інших м`яких тканин ззовні.)
Лікування
Терапія синдрому подразненого кишківника направлена на зменшення або виключення впливу того чи іншого фактору, котрий її спричиняє і може бути як немедикаментозною, так і за допомогою використання певних груп препаратів.
До немедикаментозних відносять:
- Модифікацію способу життя з нормалізацією сну та відпочинку для зменшення впливу стресових факторів.
- Споживання достатньої кількості чистої рідини протягом дня задля збереження і швидкого відновлення водного балансу.
- Багаторазове харчування невеликими порціями та надання переваги термічно обробленим продуктам з обмеженням молочного та обережним використанням клітковини(збільшує газоутворення).
- Виключення їжі, що провокує посилення симптомів метеоризму(швидкоїжа, смажені чи гострі страви, бобові, квасоля, капуста, броколі, напої з вмістом кофеїну, родзинки, шоколад та газовані напої). Під час діареї, до прикладу, обмежується вживання продуктів із вмістом лактози й фруктози(груша, слива, виноград), а при закрепах рекомендовано додати у раціон крупи та хліб із борошна грубого помелу (або з додаванням висівок).
Медикаментозні групи препаратів використовуються за призначенням лікаря в залежності від того, який симптом переважає:
- Спазмолітики для зменшення спазмів і перистальтики, що покращує проходження їжі по кишківнику.
- Прокінетики для зменшення метеоризму.
- Проносні препарати при наявності закрепів.
- Протидіарейні та засоби, що скріплюють.
- Заспокійливі або антидепресанти при наявності психологічної проблеми (тривожність чи депресія)
Поради
Основним і найвагомішим ускладненням синдрому подразненого кишківника є порушення якості соціального життя пацієнта. Спричинені симптоми створюють не лише фізичний дискомфорт, але і негативно відбиваються на можливості людини активно подорожувати, працювати та взаємодіяти зі своїм оточенням. Не дивлячись на це, світ і досі бореться із замовчуванням наявності СПК зі сторони пацієнта через його страх висвітлювати цю проблему. Саме тому дуже важливо розуміти, що її вирішення та відновлення нормального способу життя напряму залежить від якнайшвидшого початку необхідного лікування.
Тож основні поради це:
- Своєчасно звернути увагу та виявити проблему, яка хвилює.
- Звернутись до лікаря, щоб виключити наявність інших уражень і отримати рекомендації.
- Дотримуватись не лише медикаментозної терапії, але й врегулювати подразники у вигляді стресу та харчування.
Оцініть статтю:
Rating: /5
Votes:
