Геморой

Геморой - це хвороба, що виникає внаслідок розширення судин венозного сплетення прямої кишки. Захворювання дуже поширене, переважно серед людей 20–50 років і посідає перше місце серед проктологічних захворювань.

Локалізації геморою:

• зовнішній – характеризується появою зовнішніх гемороїдальних шишок 
• внутрішній – наявність внутрішніх утворень 
• комбінований (змішаний) – поєднує прояви обох видів 

Стадії геморою:

• гострий — з'являється раптово, часто після напруження під час дефекації, під час пологів, при тяжкому фізичному зусиллі. Вузли утворюються протягом 1-2 діб;
• хронічний – розвивається тривало, з рецидивами.

Причини виникнення:

• вроджена чи набута слабкість венозної стінки 
• утруднений венозний відтік крові (через вагітність, пухлинні процеси, запори) 
• нестача руху, тривале перебування сидячи, важкі фізичні навантаження 
• переїдання, похибки у харчуванні (зловживання гострим, солоним) 
• спадковість (деякою мірою) 
• ендокринні порушення 
• хронічний кашель, що збільшує тиск у черевній порожнині 
• природні процеси старіння 
• запальні процеси в кишечнику (коліт, проктит та ін.) 
• часте вживання алкоголю 

Терапія

1. Консервативні методи застосовуються на початку захворювання при І-ІІ стадії. Курс лікування складається із використання свічок, мазей, відновлення правильного харчування. Ліки у вигляді свічок та мазей знімають болючість та запалення, зміцнюють стінки судин. Прийом препаратів флеботоніків покращує мікроциркуляцію крові та кровотік, що позитивно позначається на тонусі вен.
2. Хірургічні методи – це фізична та хімічна місцева дія. Мета - зупинка циркуляції крові в шишці для подальшого атрофування. До них належить:

• лазерне видалення
• латексне лігування (латексними кільцями)
• склерозування (введення склерозуючої речовини)