УЗД

УЗД -  це  один  з найбільш доступних, високоінформативних, безпечних методів діагностики  в медичній практиці, яке проводиться за допомогою спеціального приладу - УЗ-сканера.

Ультразвуковий передавач випромінює звукові хвилі високої частоти від 2,5 до 10 МГц, які не сприймаються людським вухом. Направляються ультразвукові хвилі за допомогою датчиків різної частоти. Проникаючи в тканини організму людини, вони відбиваються назад до датчика, який за допомогою перетворювача виводить зображення на монітор.
У залежності від щільності тканин і органів, ультразвук по-різному проникає в них. Наприклад: тканини високої щільності - не пропускають звук (конкременти в нирках), а рідина (сечовий міхур, жовчний міхур і т.д.), навпаки,  повністю пропускає його і служить своєрідним «посиленням» для проходження хвиль.

Показання до проведення УЗД діагностики:

• Оцінка стану внутрішніх органів та м’яких тканин
• Скринінгове УЗД-обстеження дитини у віці до 3 років
• Перевірка прохідності судин та швидкості кровотоку
• Виключення або виявлення наявності пухлин, конкрементів
• При підозрі на наявність травм або вроджених дефектів
• Виключення можливості розвитку деяких патологічних станів на ранніх стадіях
• Спостереження вагітності

Обстеження не має вікових обмежень та протипоказань. УЗД безпечно для вагітних і дітей, так як цей метод не пов’язаний з використанням радіації. 

Підготовка

Зазвичай, обстеження не потребує особливої підготовки. Перед УЗД органів черевної порожнини та нирок бажано за три доби до дослідження виключити з раціону газоутворюючі продукти (чорний хліб, молоко, капусту, горох, квасолю, соки, газовані напої, солодощі, сирі овочі, фрукти), жирну їжу, в день обстеження зранку не їсти. Однак, ці заходи не завжди призводять до бажаного результату, а в ряді випадків можуть спровокувати підвищення газоутворення в кишечнику. Для лікування синдрому метеоризму використовуються засоби, що нормалізують перистальтику кишечника і прискорюють евакуацію газів з нього.
УЗД  органів малого тазу трансабдомінально проводиться при повному сечовому міхурі (за 40-60 хвилин до дослідження потрібно випити 1,5 л. рідини). УЗД органів малого тазу трансвагінально, навпаки, проводиться під час спорожненого сечового міхуру.
УЗД молочних залоз проводиться на 5-10 добу менструального циклу, жінкам в менопаузі – в будь-який час.
Не вимагають спеціальної підготовки УЗД серця, судин, щитоподібної залози, суглобів, лімфатичних вузлів, м’яких тканин, калитки та статевого члена. 
Якщо в області проведення діагностики у вас спостерігається ураження шкірних покривів (рани, опіки, висипання), бажано відкласти візит до кабінету УЗД до повного загоєння.

Етапи проведення 

Обстеження пацієнта проводиться переважно в лежачому (на кушетці) положенні. Шкірні покриви зони обстеження змащуються спеціальним гелем, який покращує провідність ультразвукових хвиль,  після чого УЗ-датчиком ковзаючим рухом проводиться по поверхні з метою візуалізації на екрані необхідного органу з подальшою фіксацією зображення і проведенням необхідних вимірів.
Процедура дослідження  в залежності від виду може тривати від кількох хвилин до 1-1,5 години. Зазвичай процес ультразвукової діагностики не супроводжується больовими відчуттями, хоч певний дискомфорт при огляді під час компресії датчиком може відчуватися. Больові відчуття можуть виникнути при обстеженні органу, який уражений патологічним (частіше запальним) процесом.

Що показує обстеження

Такий спосіб діагностування дає можливість отримати точну інформацію про розміри, розташування та стан внутрішніх органів, а також про будь-які відхилення та можливі захворювання. За допомогою ультразвукового дослідження можна виявити безліч захворювань. Його дані дозволяють отримати лікарю додаткові підтвердження наявності хвороби, а також побачити ступінь ураження органів при деяких недугах.

УЗД стало стандартним методом діагностики при вагітності і грає важливу роль у спостереженні за кожною вагітною жінкою.
Будь-які результати обстеження мають бути оцінені не лише лікарем функціональної чи ультразвукової діагностики, але і іншим профільним спеціалістом для призначення подальших обстежень.