Вагініт

Вагініт – термін, яким лікарі узагальнюють будь-які запальні процеси піхви, синонім – кольпіт. Захворювання поширене: з ним стикається кожна третя жінка планети. Хворіють маленькі дівчатка, дорослі та літні жінки. Вагініт відрізняється різноманітністю видів та причин, через що, для ефективного лікування, потрібен професійний, індивідуальний підхід до кожної пацієнтки.

Симптоми вагініту

Запалення слизової оболонки піхви проявляє себе досить характерними ознаками.

Гінеколог Universum clinic рекомендує звертати увагу на такі симптоми, котрі властиві вагініту:

• збільшується обсяг виділень із піхви (білів);
• білі каламутні, сірі, пінисті, мають неприємний запах;
• відчуття сверблячки всередині та біля входу до вагіни;
• печіння внизу живота, почервоніння шкіри в ділянці статевих губ;
• часті позиви в туалет по-маленькому;
• біль та дискомфорт під час статевого акту (диспареунія);
• кровомазання;
• може підвищуватися температура та погіршуватися загальне самопочуття.

У разі появи хоча б однієї з перелічених ознак, варто звернутися по консультацію до гінеколога, оскільки різні варіанти захворювання проявляють себе по-різному. Наприклад, атрофічний вагініт супроводжується надмірною сухістю піхви, білі не стають ряснішими, а зникають.

Класифікація вагініту

Виявивши в себе неприємні симптоми, деякі жінки намагаються лікуватися в домашніх умовах, за порадами з інтернету або за рекомендаціями від подруг. Цього не можна робити: ефективне лікування хвороби неможливе, якщо не враховувати її характер, тип, клінічний варіант.

За походженням, кольпіти бувають:

• Специфічні, спричинені інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).
• Неспецифічної етіології, котрі спричиняються іншою флорою та не інфекційними чинниками.

За характером перебігу:

1. Гострий вагініт із порівняно бурхливою клінічною картиною та симптоматикою.
2. Підгострий, з давністю проявів до 3 місяців.
3. Хронічний, коли симптоми виражені не так явно і зберігаються довше 3 місяців.
4. Безсимптомна форма захворювання. Жінка не відчуває ознак хвороби, але під час гінекологічного обстеження знаходять відхилення з боку бактеріальної флори піхви. Такий стан є вкрай небезпечним для майбутніх мам.

Дуже важливо правильно визначити походження вагініту: для ефективного лікування необхідно встановити причину процесу. Й усунути її або компенсувати.

Причини розвитку вагініту

Найчастіше, гінекологічної допомоги потребують жінки з інфекційними процесами. Найбільш поширені чинники – патогенна та умовно-патогенна флора. Причому найрізноманітніша:

• трихомонади;
• хламідії;
• гонококи;
• грибки роду кандида;
• генітальний герпес;
• ентерококи;
• стафілококи;
• кишкова паличка;
• гарднерели.

У разі інфекційного запалення зустрічається поєднання різних патогенних мікроорганізмів. Такий момент потребує уваги, професійного підбору терапії та контролю, щоби вилікувати кольпіт, а не перевести в хронічну форму.

До переліку причин неінфекційного вагініту входять такі чинники:

• атрофія слизової оболонки внаслідок гормональних порушень – клімакс, застосування невідповідних препаратів і засобів для контрацепції;
• алергічні реакції на латекс, вагінальні креми, мазі;
• травматизація епітелію, наприклад, іграшками для дорослих;
• не генітальна патологія – синдром Бехчета, цукровий діабет;
• термічний вплив – гарячі ванни, спринцювання;
• подразнення вагінальними гігієнічними засобами.

І деякі інші патологічні стани.

Частою, але не очевидною причиною інфекційного кольпіту буває застосування антибіотиків. Як наслідок, фізіологічна мікрофлора (лактобацили) гине та розвивається бактеріальний вагініт.

Чим небезпечний вагініт

Неінфекційне запалення насамперед, знижує якість життя. Крім цього можливі:

• проблеми із зачаттям;
• утворення рубців піхви;
• формування свищів – патологічних каналів між піхвою та сусідніми органами.

Ускладнення інфекційного процесу пов’язані з поширенням інфекції на внутрішні статеві органи (цервіцит, сальпінгіт, ендометрит) та сечові шляхи (цистит, пієлонефрит). Також виникають ризики для зачаття та виношування вагітності.

Методи діагностики вагініту

Кожна пацієнтка із симптомами кольпіту має проконсультуватися в гінеколога. Обстеження в Universum clinic допоможе швидко встановити точний діагноз та скласти індивідуальний курс лікування.

Для діагностики та уточнення форми процесу застосовуються:

• гінекологічний огляд у дзеркалах, щоб оцінити стан слизової оболонки піхви;
• мазок для визначення бактеріального спектра;
• бактеріальний посів із метою виявити резистентність мікробів до антибіотиків;
• швидкі ПЛР-тести на збудників ІПСШ;
• ПІФ – пряма імунофлюоресценція за підозри на хламідіоз;
• вимірювання pH піхвового вмісту дає змогу швидко відрізнити мікробний процес від неінфекційного.

Щоби виключити ускладнення, особливо, якщо вагініт хронічний, – проводиться УЗД органів малого таза, зокрема, трансвагінальне.

Деяким пацієнткам можуть додатково знадобитися аналізи крові, сечі та інші дослідження. За результатами діагностики встановлюється причина, форма, варіант перебігу хвороби. Після цього складаємо для жінки індивідуальний план лікування.

Лікування вагініту

Терапію треба призначати лише після верифікації діагнозу та уточнення всіх нюансів захворювання. Інакше вагініт у жінок не тільки не мине, а прогресуватиме, спричинить ускладнення.

Лікування суворо патогенетичне:

• у разі виявлення ІПСШ чи інших інфекцій – антибіотики за результатами посіву, протимікробні засоби;
• кандиди – протигрибкові препарати;
• атрофічні процеси – нормалізація гормонального балансу;
• лікування сторонньої патології, ускладнень

За необхідності, додаються імуномодулятори, пробіотики. Комбінуємо системну терапію та методи місцевого лікування вагініту.

Усуваємо причину захворювання, організуємо консультації суміжних фахівців, наприклад – ендокринолога при діабеті. Якщо хвороба виникла в дівчинки, проводиться консультація дитячого гінеколога.

Нерідко в однієї жінки знаходимо кілька чинників, котрі спричиняють запалення. Тому, для кожної пацієнтки Universum clinic, план лікування складається індивідуально, а одужання підтверджується оглядом лікаря та лабораторними тестами.

Профілактика вагініту

Загальні рекомендації стосуються збереження здоров’я. Це:

• дотримання статевої гігієни;
• білизна з натуральної тканини, бавовни;
• захищені статеві контакти;
• активний спосіб життя;
• збалансоване харчування;
• не займатися самолікуванням будь-яких розладів та симптомів, навіть не пов’язаних зі статевою сферою.

Дівчатам та жінкам рекомендуємо щорічно проходити профілактичні огляди, навіть якщо негативних симптомів немає. Обов’язково обстежитися перед плануванням вагітності. Так з’явиться можливість виявити та вилікувати безсимптомні форми патології, небезпечні ускладненнями.

Література

1. Egan ME, Lipsky MS. «Diagnosis of vaginitis.", Am Fam Physician. 2000 Sep 1; 62 (5): 1095–104. PMID: 10997533.

2. Sherrard J. «European guideline for management of vaginal discharge.», International Journal of STD & AIDS. 2001; 12 (2_suppl): 73–77. doi:10.1258/0956462011923985

3. Surbone A et al. «Microbiote vaginal et vaginose [Vaginal microbiota and vaginosis]". Rev Med Suisse. 2022 Oct 19;18(800):1941–1949. French. doi: 10.53738/REVMED.2022.18.800.1941. PMID: 36259699.

4. Nyirjesy P. «Management of persistent vaginitis.», Obstet Gynecol. 2014 Dec;124(6):1135–1146. doi: 10.1097/AOG.0000000000000551. PMID: 25415165.