Виразка

Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки – циклічна поява поява дефектів у стінці шлунку або дванадцятипалій кишці із формуванням запальних змін та відмиранням тканини довкола неї.
Частіше виразки утворюються у цибулині дванадцятипалої кишки та шлунку, рідше у нижній частині стравоходу або петлі дванадцятипалої кишки.

Найчастіші причини виникнення виразок це інфікування Helicobacter pylori  та тривалий або неконтрольований прийом нестероїдних протизапальних препаратів. 

Також факторами ризику ВХ є: порушення режиму та характеру харчування (тривале вживання грубої їжі, тривалі перерви між прийомами їжі); шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем); нервово-психічний (стресовий) чинник; підвищення секреції шлункового соку та зниження активності захисних факторів слизової оболонки обтяжена спадковість; імуносупресивна терапія та хіміотерапія.

Найчастіші скарги при виразковій хворобі це : 

• дискомфорт у шлунку, який посилюється через деякий час після прийому їжі; біль, що з'являється вночі або рано вранці.
• печія, відрижка кислим
• відчуття тяжкості та переповненості у животі
• зниження апетиту, 

Зрідка супроводжується нудотою, блюванням кислим шлунковим умістом, яке приносить полегшення. Менш ніж у 25% пацієнтів із скаргами на порушення травлення при ендоскопії виявляється виразка. У 20% хворих із таким ускладненням ВХ, як кровотеча, відсутні будь-які симптоми в анамнезі («німі» виразки). Близько 60% хворих із НПЗП асоційованими ерозивно--виразковими ураженнями шлунка не мають попередніх симптомів. У зв’язку із самолікуванням пацієнтів перебіг захворювання може бути малосимптомним або безсимптомним. Неускладнена ВХ може протікати безсимптомно (близько 30% літніх пацієнтів). Тому з огляду на практику, особливості перебігу ВХ, а також індивідуальну вісцеральну чутливість пацієнта клінічна картина видається малоінформативною.

Якщо  у вас протягом тривалого часу виникають скарги з приводу травлення, дискомфорту у шлунку чи кишківнику, Вам необхідно звернутися до сімейного лікаря або до лікаря-терапевта чи гастроентеролога, який виконає необхідні обстеження та призначить лікування виразкової хвороби ставиться на основі ендоскопічного обстеження. Під час ендоскопії можуть виконуватися додаткові обстеження, які допомагають чіткіше визначитися з причиною захворювання та тривалістю і обсягом лікування. Найчастіше використовуються уреазний тест ( визначення інфікування Helicobacter pylori ) та гістологічне дослідження ( визначення можливості онкологічного ускладнення ВХ).
Також додатковими методами діагностики,які не потребують використання ендоскопії (неінвазивні методики) при ВХ є :

• Дихальний тест з сечовиною (визначення Helicobacter pylori )
• Тест, що виявляє Helicobacter pylori  у калі (Хелікобактер антиген в калі, ІФА тест на Helicobacter pylori)
• Визначення антитіл Helicobacter pylori  (Ig A, Ig M, Ig G Helicobacter pylori), ПЛР тестування

Якщо у людини встановлений діагноз виразкової хвороби, це вимагає лікування та подальшого спостереження у лікаря протягом тривалого часу. Як у фазі загострення ( рецидив) так і у фазі полегшення/одужання (ремісія). Оскільки досить часто зустрічаються ускладнення ВХ такі як: кровотеча з виразки, перфорація ( прорив виразки у черевну порожнину), прободіння (пенетрація – розповсюдження виразкового процессу на сусідні органи), малігнізація, стеноз (звуження просвіту за рахунок рубцевих змін, що викликає застій  шлункового вмісту). Всі ці ускладнення є дуже небезпечними для життя та вимагають надання невідкладної допомоги чи хірургічного втручання.

Убезпечити себе від виникнення ускладнень або прогресування хвороби допоможе сімейний лікар чи лікар терапевт та у разі необхідності направить та подальше дообстеження та лікування  до гастроентеролога або онколога.