Гастрит

Шлунок людини зсередини вистелений спеціальним типом тканини, що утворює складки й називається слизовою оболонкою. Саме вона захищає шлунок від дії соляної кислоти, яка виділяється у процесі травлення для переварювання їжі. Однак, коли щось пошкоджує чи стоншує оболонку - вона запалюється і це називається гастритом. Найчастішою причиною виникнення цього стану вважають бактерію під назвою Helicobacter pylori. 

Станом на сьогодні, гастрит вражає близько половини всього населення земної кулі й провокує розвиток багатьох ускладнень таких як виразкова хвороба шлунку, анемія, чи онкологічні захворювання. 

Основні симптоми

Серед основних ознак, за які виникають на ранньому етапі розвитку захворювання відмічають:

• Появу болю в області шлунку під час або після приймання їжі, що пече або щемить
• Часті відрижки та печія
• Напади блювоти, нудота
• Важкість у шлунку
• Неприємний запах із рота
• Наявність білого нальоту на язику
• Зниження апетиту, втрата маси тіла
• Розлади випорожнення

Поява того чи іншого симптому також залежить ще від виду гастриту, який виникає. Тому у діагностиці важливу роль відіграє чітке описання симптомів та продуктів, які провокують їхнє виникнення. 

Види гастриту

Класифікацій для даної хвороби є декілька, виходячи із його клінічних, фізіологічних та гістологічних характеристик. Основні з них можна виділити за такими пунктами.

1.    В залежності від того, як він перебігає:
1.1.    Гострий. Виникає раптово із сильно вираженими симптомами(часто під впливом нового чинника, який провокує, наприклад стрес)
1.2.    Хронічний. Триває протягом довгого проміжку часу із чергуванням періодів загострення і ремісії(значного покращення стану)

2.    За визначеним рівнем соляної кислоти:
2.1.    Гіперацидний (acid – кислота з англ.) – з підвищеною кислотністю у шлунку, яка може загострити симптоми та спровокувати агресивне роз`їдання слизової оболонки. Частіше за все, спричинений або бактерією Helicobacter pylori, або прийманням препаратів, палінням
2.2.    Гіпоацидний – при якому вміст соляної кислоти знижується через порушення в роботі клітин, які її виробляють. Може бути наслідком тривалого нелікованого гіперацидного гастриту, внаслідок чого відбувається масивне пошкодження слизової шлунку. Серед причин також виділяють інфікування Helicobacter pylorі та порушення режиму харчування

3.    За типом ураження слизової оболонки: 
3.1.    Неерозивний. Запалення без виникнення додаткових дефектів на її поверхні
3.2.    Ерозивний (реактивний – інша назва). При якому внаслідок запалення у стінці виникають ерозії – ділянки пошкодження епітелію
3.3.    Атрофічний – небезпечний вид гастриту, під час якого слизова шлунку пошкоджується настільки сильно, що може спровокувати утворення ракових клітин і розвиток пухлин

Причини появи

Оскільки гастрит виникає у разі пошкодження слизової оболонки шлунку, то причинами є ті фактори, які здатні на неї впливати. А це досить велика кількість різноманітних станів і наслідків:

• Влив алкоголю. Подразнює та роз`їдає слизову під час кожного потрапляння на неї
• Порушення харчування. Нерегулярність, зловживання продуктами із високим вмістом солі, перцю та інших приправ, газовані напої та їжа швидкого приготування та всухом`ятку
• Інфікування бактеріями: H.pylori – проникає у слизову оболонку, провокуючи виникнення запального процесу в ній
• Рефлюкс – закидання жовчі у шлунок. В нормі вона виробляється печінкою для перетравлення їжі й виділяється уже у дванадцятипалій кишці, стінки якої пристосовані до її проходження. При порушенні роботи сфінктера, зворотним потоком жовч може потрапляти на слизову шлунку
• Лікарські препарати. В основному це тривала терапія хронічного болю з використанням нестероїдних протизапальних засобів (НПЗП – ібупрофен, аспірин, парацетамол) і глюкокортикостероїдів(преднізолон, дексаметазон), які мають згубний вплив на слизову шлунку
• Стрес та інші психоемоційний розлад, що виникли раптово, здатні в короткий термін спровокувати виникнення або загострення хвороби. Часто причиною може бути навіть поява іншої серйозної патології, яка не стосується шлунково-кишкового тракту (значні опіки чи травми) 
• Аутоімунні захворювання, процес виникнення яких і досі вивчається. В такому випадку утворюється проблема, під час якої власний організм руйнує здорові клітини оболонки шлунку

Діагностика

В першу чергу слід зазначити, що гастрит – це діагноз, який може бути встановленим лише після гістологічного дослідження тканин шлунку, яке проводять на ряду з іншими методами діагностики: 

• Збір скарг та історії їх виникнення
• Забір крові для виявлення ознак запалення (ЗАК, С-реактивний білок) чи порушення роботи інших органів травної системи (біохімічний аналіз крові – печінкові проби), антитіла до бактерії Helicobacter pylori
• Визначення антигену Helicobacter pylori в калі
• Дихальний тест: для нього потрібно проковтнути капсулу або рідину із вмістом сечовини (не є шкідливою), яку Helicobacter pylori здатна перетворювати на вуглекислий газ. Далі зробити видих у спеціальний мішок для його виявлення там, що і буде результатом позитивного тесту
• Відеогастродуоденоскопія (ВГДС) або капсульна ендоскопія. Це методи, під час яких за допомогою введення трубки або проковтнутої капсули з камерою лікар може побачити і оцінити слизові оболонки шлунково-кишкового тракту. При гастроскопії також можна виміряти кислотність шлунку, або забрати частинку тканин для гістологічного дослідження
• Ультразвукове дослідження черевної порожнини - для виключення наявності ускладнень (новоутворення) та інших патологій зі схожими симптомами (кила, наприклад)

Лікування

Терапія гастриту направлена на усунення причини його виникнення та зменшення симптомів, що турбують. Задля цього використовують певні групи препаратів і корегують харчування, оскільки все, що людина їсть безпосередньо контактує зі слизовою оболонкою шлунку і може покращити або погіршити її стан. Вибір препаратів здійснюють на основі виду гастриту, який було встановлено. 

Серед медикаментів, які може назначити лікар є наступні:

• Антибіотики – необхідні у разі виявлення Helicobacter pylori для її усунення
• Препарати для зниження кислотності (при гіперацидному типі): це група інгібіторів протонної помпи таких, як омепразол, рабепразол та інші
• Препарати вісмуту для корекції гіпоацидного виду, оскільки вони здатні утворювати захисну плівку на поверхні ерозії й сприяти заживанню дефектів
• Антациди, що обволікають слизову і зменшують запалення, знижуючи вплив на неї
• Ферментні препарати для усунення розладів травлення і полегшення переварювання їжі
• Спазмолітики з метою нормалізації роботи мускулатури шлунку
• Заспокійливі препарати у випадку психоемоційної причини як основного чинника розвитку захворювання

Другу і не менш важливу складову лікування складають поради щодо харчування. Тут важливо відштовхуватись саме від рівня кислотності шлунку. Якщо вона підвищена, то краще уникати:

• Їжу, яка механічно може травмувати слизові (хліб із висівками, риб`ячі кістки у страві, м`ясо з волокнами чи прожилками)
• Наваристі бульйони, як провокатори виділення шлункового соку
• Гострі, копчені, солоні та мариновані продукти
• Цитрусові (в цілому краще віддати перевагу запеченим яблукам або іншим термічно обробленим фруктам)
• Міцну каву, чай чи будь-які алкогольні напої
• Провокаторів метеоризму (бобові, молочні продукти, капуста)
• Солодощі (окрім пастили чи зефіру у помірній кількості)

При зниженому виділенні шлункового соку додається кілька рекомендацій:

• Дозволено бульйон з риби чи м`яса для стимуляції секреції
• Як спосіб приготування обрати запікання чи варіння. 
• Буряк, морква, соки з гранату чи сливи (з метою покращення проходження їжі по травному тракту) 

Важливо також звертати увагу на температуру вживаної їжі. Вона має бути не гарячою, щоб не посилювати запалення, і не холодною, аби не сповільнювати процес травлення. Основа харчування – це слизуваті каші, парові овочі і нежирні відварені види птиці чи кролика. 

Поради

При дотриманні правил здорового способу життя і харчування гастриту боятись не варто. Це і буде найкращою його профілактикою. Якщо вже він виник, то варто докласти всіх зусиль і пройти повний курс призначеного лікування, що може займати 2-4 тижні з обов`язковим подальшим контролем над оцінкою якості проведеної терапії (метод визначить лікар для конкретного випадку). Це вкрай важливо, аби позбутись цього стану раз і назавжди, а також розуміти як себе від нього уберегти надалі.