Захворювання, що передаються статевим шляхом

Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) — або інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) — зазвичай заражаються статевим шляхом. Бактерії, віруси або паразити, що викликають захворювання, що передаються статевим шляхом, можуть передаватися від людини до людини через кров, сперму, вагінальні та інші рідини організму.

Іноді ці інфекції можуть передаватися нестатевим шляхом, наприклад, від матерів до немовлят під час вагітності чи пологів, або через переливання крові чи спільні голки.

ІПСШ не завжди викликають симптоми. Заразитися інфекціями, що передаються статевим шляхом, можна від людей, які здаються абсолютно здоровими і навіть не підозрюють, що мають інфекцію.

Статистика

ІПСШ мають глибокий вплив на сексуальне та репродуктивне здоров’я у всьому світі.
Щодня заражається понад 1 мільйон ІПСШ. У 2020 році ВООЗ оцінила 374 мільйони нових випадків інфікування одним із чотирьох ІПСШ: хламідіозом (129 мільйонів), гонореєю (82 мільйони), сифілісом (7,1 мільйона) та трихомоніазом (156 мільйонів). За оцінками, у 2016 році понад 490 мільйонів людей живуть із інфекцією генітального ВПГ (герпесу), а приблизно 300 мільйонів жінок мають інфекцію ВПЛ, що є основною причиною раку шийки матки. За оцінками, у всьому світі 296 мільйонів людей живуть з хронічним гепатитом B. Інфекції ВПЛ та гепатиту В можна запобігти за допомогою вакцинації.
ІПСШ можуть мати серйозні наслідки, крім безпосереднього впливу самої інфекції.

• ІПСШ, такі як герпес, гонорея та сифіліс, можуть підвищити ризик інфікування ВІЛ.
• Передача ІПСШ від матері до дитини може призвести до мертвонародженості, смерті новонароджених, малої ваги при народженні та недоношеності, сепсису, пневмонії, неонатального кон’юнктивіту та вроджених деформацій. 
• ВПЛ-інфекція викликає рак шийки матки. Рак шийки матки є четвертим за поширеністю раком серед жінок у всьому світі.
• ІПСШ, такі як гонорея та хламідіоз, є основними причинами запальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ) та безпліддя у жінок.

Класифікація

ІПСШ класифікують за різними ознаками: вид збудника, клінічні прояви, можливість вилікуваності та ін. Міжнародна класифікація перераховує ЗПСШ, які викликають облігатно-патогенні мікроорганізми. Окремі класифікації носять переважно додатковий характері і застосовуються при діагностиці, лікуванні та профілактиці статевих інфекцій.
Захворювання, що передаються статевим шляхом поділяються на: виліковні (більшість ІПСШ); невиліковні (аногенітальний герпес, СНІД – синдром набутого імунодефіциту).

В основі синдромної класифікації ІПСШ лежать клінічні прояви захворювання:

• 1 група - статеві інфекції, що характеризуються наявністю ерозивно-виразкового синдрому. До інфекційних агентів, що викликають виникнення виразок та ерозій в області геніталій та промежини, відносяться збудники: аногенітального герпесу, сифілісу, трихомоніазу, венеричної лімфогранульоми, пахової гранульоми, шанкроїду тощо;
• 2 група – інфекції, для яких характерний синдром уретро-генітальних виділень. Найбільш поширеними інфекціями, що викликають вагінальні виділення у жінок, є бактеріальний вагіноз, молочниця (кандидоз), трихомоніаз.

Види ІПСШ залежно від етіологічної класифікації:

• бактеріальні інфекції  - сифіліс, хламідіоз, мікоплазмоз, бактеріальний вагіноз, гонококова інфекція та ін;
• вірусні інфекції - герпетична вірусна інфекція, гепатити В і С, контагіозний молюсок, венеричні бородавки, ВІЛ та ін;
• протозойні захворювання – трихомоніаз, амебіаз;
• ураження, спричинені грибами - кандидоз;
• патології, спричинені ектопаразитами - фтиріаз і корости.

Симптоми

ЗПСШ або ІПСШ можуть мати ряд ознак і симптомів, включаючи відсутність симптомів. Тому вони можуть залишатися непоміченими, поки не виникнуть ускладнення або не буде поставлений діагноз партнеру.

Ознаки та симптоми, які можуть вказувати на ІПСШ, включають:

• Виразки або шишки на геніталіях або в області рота або прямої кишки
• Болісне або пекуче сечовипускання
• Виділення з пеніса
• Незвичайні або неприємні вагінальні виділення
• Незвичайна вагінальна кровотеча
• Біль під час сексу
• Хворі, набряклі лімфатичні вузли, особливо в паху, але іноді більш поширені по всьому тілу.
• Біль внизу живота
• Лихоманка
• Висипання на тулубі, руках або ногах

Ознаки та симптоми можуть з’явитися через кілька днів після контакту. Однак можуть пройти роки, перш ніж у вас виникнуть будь-які помітні проблеми, залежно від організму, який викликає ІПСШ.

Діагностика

Діагностика ІПСШ включає збір інформації, огляд, лабораторні методи дослідження. Збір анамнезу та обстеження проводиться в обстановці повної конфіденційності. Незамінним джерелом інформації може бути анамнез сексуального життя пацієнта.

Лабораторні методи діагностики ІПСШ:

• загальний аналіз крові
• загальний аналіз сечі
• мікроскопічні дослідження забарвлених чи нативних препаратів
• культуральне дослідження (бактеріологічний посів)
• цитоскопічні методи
• імунофлюоресцентне дослідження
• імуноферментний аналіз
• імунопероксидазні методи
• латексаглютинація
• PARD-аналіз
• специфічні тести (антикардіоліпіновий тест або сифіліс RPR, VDRL або МРП – нетрепонемні тести)
• молекулярно-біологічні методи

Молекулярно-біологічні методи є найбільш чутливими діагностичними методами виявлення ІПСШ. До таких методів відносяться: ПЛР – діагностика (полімеразна ланцюгова реакція); TMA, NASBA – реакція транскрипційної ампліфікації; SDA – реакція зі зсувом ланцюга. Дані методи дозволяють виявити наявність будь-якого ІПСШ.

Лікування 

Лікування бактеріальних інфекцій проводиться за допомогою антибіотиків. Однак деякі ІПСШ, наприклад, гонорея, розвивають стійкість до антибіотиків, які лікарі зазвичай призначають для їх лікування.
Необхідно завершити будь-який тип лікування антибіотиками, навіть якщо симптоми зникнуть. Раннє припинення лікування може дозволити бактеріям, що залишилися, знову рости, і симптоми можуть повернутися. На цій стадії інфекцію стає важче лікувати.

Вакцини

Вакцини можуть допомогти захистити людину від ВПЛ та гепатиту В. Пацієнти можуть обговорити свою ситуацію з лікарем, який проконсультує щодо вакцинації.

Профілактика

Використання презерватива або іншого бар’єрного методу контрацепції може допомогти запобігти поширенню багатьох ІПСШ, хоча це не запобіжить передачі інфекцій, які поширюються в результаті контакту шкіра до шкіри.

Деякі інші способи зниження ризику передачі або зараження ІПСШ включають:

• розмови з будь-якими новими партнерами про захищений секс і будь-які минулі інфекції
• переконатися, що обидва партнери проходять тестування перед початком нових сексуальних стосунків
• отримувати щеплення для захисту від деяких інфекцій