Профілактика раку молочної залози

Згідно статистиці ВООЗ, рак  грудей є найбільш розповсюдженим серед усіх онкологічних захворювань у жінок.  В Україні рак молочної залози займає перше місце по захворюваності серед жіночого населення. В 2020 році в Україні на рак молочної залози захворіли 12164 жінки, померли 5156(згідно даних Національного канцер-реєстру). Враховуючи такі високі показники захворюваності, кожна жінка має запитати себе: "Що я можу зробити, щоб попередити цю  хворобу і зберегти своє здоров'я та життя?"

Існує низка факторів, які впливають на розвиток раку молочної залози:

• вік (з віком ризик розвитку раку молочної залози збільшується. Жінки старші 45 років в три рази більше мають ймовірність захворіти на цей недуг, ніж молодші жінки)
• спадкова і сімейна схильність (жінки, у яких матері або сестри хворіли на рак молочної залози, мають значно більше шансів захворіти)
• генетична схильність (якщо в в сім’ї були хворі на рак грудей, лікар може порекомендувати аналіз на онкомаркери BRCA1 і BRCA2 для виявлення мутацій генів, які передаються спадково) 
• гормональні фактори (раннє настання менструації – до 12 років, а також настання менопаузи після 55 років збільшують ризик виникнення раку молочних залоз в 2 рази)⠀
• відсутність пологів  (підвищує ризик у жінок в 1,5 рази )

 Жінки, які народили першу дитину після 30 років, мають вищий ризик в порівнянні з жінками, які мали першу дитину до 19 років.

• відмова годувати груддю дитину ( годування груддю знижує розвиток раку молочної залози в 2 рази)
• переривання вагітності (збільшує ризик розвитку  у 1,5 рази)
• наявність фіброзно-кістозної мастопатії та інших проліферативних захворювань молочних залоз
• малорухомий спосіб життя
• ожиріння (понад 40% нормальної ваги)
• систематичне паління та вживання алкоголю

Профілактика  та рання  діагностика дозволяють  вчасно виявити і розпочати лікування хвороби.
Розрізняють первинну та вторинну профілактику раку молочної залози.
Під первинною профілактикою розуміють попередження захворювання шляхом вивчення факторів ризику, зменшення впливу канцерогенів на організм (відмова від паління, обмеження вживання алкоголю, уникнення надмірної інсоляції, стимулюючих фізіопроцедур), ведення здорового стилю життя  боротьба з ожирінням та гіподинамією, раціональне харчування, зменшення впливу стресових факторів на організм), своєчасне виконання жінкою репродуктивної функції, грудне вигодовування.

Вторинна профілактика полягає у ранньому виявленні доброякісних
дисгормональних захворювань молочної залози  та у своєчасній корекції гормональних порушень, а  також регулярне щомісячне самообстеження молочних залоз, починаючи з 20-ти років. 
Слід пам’ятати, що жінкам фертильного віку самообстеження потрібно здійснювати на 7–14-й день менструального циклу. Його необхідно проводити щомісячно. Самообстеження не замінює візит до лікаря, але допоможе жінці краще знати своє тіло і раніше виявити перші зміни в структурі молочних залоз.

Огляд молочних залоз слід проводити перед дзеркалом , змінюючи положення тіла: 

• огляд перед дзеркалом форми грудей та зовнішній вигляд шкіри сосків з опущеними руками
• підняти  руки за голову та оглянути груди, спочатку спереду, потім з обох боків.
• у положенні стоячи натиснути на груди трьома пальцями.
• починайте з верхньої зовнішньої чверті. Тканина залоз тут зазвичай більш шільна, далі рухайтесь за годинниковою стрілкою. Звертайте увагу на можливі припухлості та ущільнення.
• обережно стисніть окремо кожен сосок між великим та вказівним пальцями та подивіться, чи не виділяється рідина. 
• повторіть всі дії у положенні лежачи.
• пропальпуйте  також тканину під пахвами та ділянку між грудьми та шиєю.

Якщо ви при самообстеженні  виявили подібні симптоми, необхідно обов'язково звернутися до лікаря.

• втягнення соска
• зміна кольору та структури шкіри грудей (зменшення або збільшення розміру, набряк)
• прозорі або кров'янисті виділення з сосків
• ущільнення та новоутворення в молочних залозах
• ерозії, кірочки, лусочки, виразки в межах соска та ареоли
• збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

За критеріями ВООЗ "золотим стандартом" скринінгу , тобто профілактичного обстеження молочної залози є мамографічне обстеження. У 85-90% випадків підтверджена висока ефективність діагностики безсимптомних злоякісних пухлин цим методом. 
До 35-ти років жінкам мамографію не призначають(якщо для цього немає підстав),  для цього використовують ультразвукове дослідження.
За  наявності раку молочної залози в сімейному анамнезі  мамографію рекомендують проводити 1 раз на 1-2 роки (при цьому регулярно
обстежувати груди самостійно та у кабінеті лікаря), починаючи з віку 35 ти років;

• у віці 35-40 років усім жінкам одноразово проводиться первинна мамографія (для визначення структури тканини молочної залози).
• у віці 40-49-ти років пропонують проводити мамографію в залежності від показань.
• у  віці 50-69-ти років мамографію проводять 1 раз на 2 роки, враховуючи результати попередніх обстежень, самообстежень та клінічних обстежень молочної залози.

Існує ще третинна профілактика раку молочної залози –  це специфічна  профілактика, в основі якої призначення гормональної терапії жінкам у менопаузі терміном до 5-ти років. Це приводить до зменшення можливості виникнення повторної пухлини ( при гормонозалежних пухлинах).
Рак грудей є проблемою 21-го століття. Своєчасне виявлення і правильне лікування онкологічних захворювань молочної залози є надійною запорукою збереження здоров'я та життя жінки.

Джерела:

• Наказ МОЗ України від 30.06.2015 р. № 396 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при раку молочної залози».
• Скринінг, профілактика та рання діагностика раку грудної залози. Національний інститут раку, Київ, Україна., 2013.
• Risk Factors
• Breast Cancer Awareness