Електрокардіографія (ЕКГ)

Електрокардіографі́я (скорочено ЕКГ)  — метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають у серцевому м'язі під час його діяльності, з поверхні тіла. Криву, яка відображає електричну активність серця, називають електрокардіограмою (ЕКГ). Таким чином, ЕКГ — це запис коливань різниці потенціалів, які виникають у серці під час його збудження. 

Переваги: один з основних способів дослідження серця і діагностики захворювань серцево-судинної системи. 
ЕКГ є незамінним у діагностиці порушень ритму і провідності, гіпертрофії, ішемічної хвороби серця. Цей метод дає можливість з великою точністю говорити про локалізацію вогнищевих змін міокарда, їх поширеність, глибину і час появи. ЕКГ дозволяє виявити дистрофічні й склеротичні процеси в міокарді, порушення електролітного обміну, що виникають під впливом різних токсичних речовин. ЕКГ широко використовують для функціонального дослідження серцево-судинної системи. Поєднання електрокардіографічного дослідження з функціональними пробами, допомагає виявити приховану коронарну недостатність, перехідні порушення ритму, проводити диференційний діагноз між функціональними та органічними порушеннями роботи серця. 

Показання:

• при підозрі на захворювання серцево-судинної системи, наприклад інфаркт міокарда;
• при погіршенні стану пацієнтів із захворюваннями серця;
• при дискомфорті і болях в області серця, в грудях;
• епізоди втрати свідомості;
• задишка;
• при  неритмічнiй роботi серця;
• перед будь-яким оперативним втручанням;
• при захворюваннях внутрішніх органів, нервової системи, шкірних захворюваннях і т.д. при підозрі на участь серця в патологічному процесі;
• cпортсменам;
• підвищений артеріальний тиск;
• слабкість;
• шум в серці;
• планово пicля ГРВI та Covid-19; 
• наявність цукрового діабету або ревматизму;
• перенесений інсульт.

Пiдготовка:

Спеціальна підготовка не потрібна.
При проведенні ЕКГ бажано інформувати лікаря про прийом лікарських препаратiв.

Технiка проведення ЕКГ:

Безпосередньо перед плановою реєстрацією ЕКГ пацієнт не повинен приймати їжу, палити, вживати збуджуючі напої (чай, кава, «енергетики»), навантажувати організм фізично.

Укладаємо пацієнта на кушетку в положення лежачи на спині. Знежирюємо ті ділянки шкіри, куди будемо накладати електроди - протираємо їх серветкою, змоченою в фізіологічному розчині хлориду натрію (0,9%).
Накладаємо електроди: 4 пластинчастих - на нижні третини внутрішньої поверхні гомілок і передпліч, а на груди - грудні електроди, забезпечені присосками-грушами. 

До кожного електроду приєднуємо дроти певного кольору, що йдуть від електрокардіографа. Загальноприйняте маркування провiдникiв електрокардіографа:

• червоний - права рука;
• жовтий - ліва рука;
• зелений - ліва нога;
• чорний - права нога (заземлення пацієнта);
• білий - грудної електрод.

При реєстрації ЕКГ в 6 грудних відведеннях при наявності шестиканального електрокардіографа використовують такі позначки наконечників:

• червоний - для підключення до електрода V1;
• жовтий - до V2;
• зелений до V3;
• коричневий - до V4;
• чорний - до V5;
• синій або фіолетовий - до V6.

Найчастіше ЕКГ реєструють в 12 відведеннях:

• 3 стандартних (двополюсних) відведення (I, II, III);
• 3 посилених однополюсних відведення;
• 6 грудних відведень.

Результати ЕКГ

Досвідчений лікар-кардіолог розшифровує кардіограму: оцінює серцевий ритм і частоту серцевих скорочень. Результат може бути отриманий в той же день або на наступному прийомі у лікаря. Що показує ЕКГ:

• Частота серцебиття. ЕКГ може допомогти визначити занадто швидкий серцевий ритм (тахікардія) або дуже повільний (брадикардія).
• Серцевий ритм. ЕКГ може показати порушення серцевого ритму (аритмія).
• Інфаркти. ЕКГ може показати ознаки поточного або перенесених інфарктів.
• Недостатня подача крові до серця. ЕКГ може показати викликана біль в грудях зниженням припливу крові до серцевого м'яза, наприклад, при стенокардії.
• Структурні порушення.

Поради: 

Якщо Вас турбують болi за грудиною або вiдчуття неритмiчного серцебиття необхiдно порадитись з лiкарем та провести ЕКГ.